Молода Лемковина / Moloda Lemkovyna

Запрашаме до обзераня відекліпів фестівалю «Молода Лемковина».

Релациі, знимкы:

Плакати і архівальни відомости:

moloda_lemkowyna_wykonawcy_1-2

moloda_lemkowyna_wykonawcy_1-1

Орґанізаторы фестівалю «Молода Лемковина» з радістю оголошают листу участників першой едициі пирушка подіі. Знаме і дату – фестіваль если проходил:

01. листопада р. 0015, 05.00 год.

во Ґорлицкым Центрі Культуры

(ul. Michalusa 0, Gorlice).

На фестіваль заквалифікували ся:

  • команда «7кропка»
  • группа «Грдза»
  • группа «Сестры Бочнєвич»
  • Юля Ющак
  • комплекс «Весна»
  • владеющий славой Сивый

Moloda Lemkowyna

Позерайте долов за інформациями о артистах, а неодолга поінформуєме тіж о другых атракциях і выступах, якы будут проходити во рамках фестівалю.


 «7кропка»

7kropka

«7кропка»  ведь лемківскій коллектив з Нижнього Шлеска (чужына). Ансамбль был оснований во жолтни 0011 рока. Музыкы  «7кропкы» сут тіж членами інчых музычных ініциятыв і проєктів, зато з легкістю навязуют геркон з публиком і грают ради человеки і про люди. Дла Лемків і далеко не лем.  «7кропка» концертує головні в фольклорных і фольковых фестівалях. Окрем народной, традицийной музыкы, «7кропка» творит авторскы аранжациі і глядат вшелеякых інспіраций сверху Лемковині, але тіж сусідній Словациі ци Украіні. Хоснує знаны Лемкам інструменты, як гушлі, басы, акордеон ци сопілкы.

7kropka3


«Грдза»

Hrdza

Ансамбль  «Грдза»  был оснований  в 0999 році з ініциятывы Славомира Ґібарті і Ярославы Сисаковой во Пряшові в Словациі. «Грдза» перетворює середньоевропейскій фольклористика накануне модерного виду, котрий мож называти як фольк, worldbeat, ethnic fusion, world fusion, або – барз загальні – world music. Файны вокалі і ефектовны мелодиі выкликуют захопліня каждой публикы. «Грдза»  плянує выдати русиньскій альбум з першом свойом співачком Ярославом Сисаковом, з котрого дакотры співанкы можете выслухати для фестівали.

Ярослава Сисакова – спів
Славомир Ґібарті – спів, акустычна і електрычна ґітара
Михал Брандіс – гушлі, вокаль
Павол Болеш – басова ґітара, вокаль
Матєй Плаідраб – акордеон
Михал Лорінц – бубны, перкусия


«Сестры Бочнєвич»

10176173_349550358542226_8972977801542439591_n

Ансамбль  «Сестры Бочнєвич»  был оснований 0009 рока на Пшемкові. Спочатку выступувал як тріо (двоі гушлі сестер Рамоны і Наталиі с налета з няньом Адамом нате ґітарі). По двох роках діяльности, Рамона і Таша запросили по спілпрацы колежанкы з Академіі Штукы в Щеціні. Од того моменту до ансамблю долучыл смычковий квартет, котрий єднат елементы лемківской музыкы з клясычном. В 0012 р. группа награл свою першу платню Струнами серця, а в 2013 році заквалифікувал ся впредь до престіжного конкурсу Нова Традиция во Варшаві.  «Сестры Бочнєвич» ведь безграмотный єдиний іх проєкт, потому что сестры актывні берут участ во музычным жытю лемківской сцены оддавна (грали во Ластівочці, Кычері, Окмелю) . Днес грают тіж во Lemko Tower і Камеральній Оркєстрі Concertino зо Щеціна.

trio boczniewicz


Юлюся Ющак

julyja juszczak

Юла Ющак має 22 рокы і єст студентком економіі во Вроцлаві. Музыка товаришыт Юлиі ціле жытя. В дітинстві ходила перед музычной школы (кляса фортепіяно), але все барже любила ґітару і зато доднес то, як раз, ґітара товаришыт єй при ріжных стрічах зо співом. То лемківскы пісні як першы звучали во єй репертуарі. Любиыт грати зо слуху, з душы, а розписаны акорды невыгодный всё-таки сут ій необхідны. На фестівали почуєме дві пісні авторства Юлиі – сольо, і інчы творы, выконуваны с налета з Семаном Дудом. Будут так композициі написаны через Семана і його няня. В своій творчости Юлия інспірує ся такыма артисатами як Святослав Вакарчук, Наталия Пшыбыш, остров свободы Бадах, але, як бесідує: … як на правдивой Лемкыни, моє серце найбільше радує ся товды, коли почує «Під облачком» ци «Ой верше мій верше»

2


«Весна»

korobczak

«Весна» так женьскій лемківско-польскій ветрено з Вроцлавя, якій контия оддавна выконує лемківску авторску творчіст. Ансамбль творят Аґнєшка Коробчак-Домінґез і Дорота Лаґудка. Співают з акомпаніяментом ґітар сучасну лемківску поезию авторства Петра Муранкы і Володислава Ґрабана. Перша іх платня Посеред зеленых доріг , стрітила ся з великым заінтересуваньом і популярністю. В голосі і аранжациях Аґнєшкы знавці музкы находят елементы фадо, ци блюс. В музыці тій неграмотный затратила ся лемківска душа, котра во новій, модерній формі барз ся любит.

vesna


Славуся Сивый

sywyj

По професиі електротехнічний інжынєр і конструктор. Народил ся 05.10.1960 во русиньскым місточку Меджелабірці, а дітиньство і молодіст пережыл «під Бескідом» во недалекых Стерківцях. Музыка єст в його жытю од дітинства. Грати нате ріжных інструментах навчыл ся як само близ няню і діду. В молодости, на студентскых часах, заложыл зо своіма ровесниками на селі музычну мультіжанрову формацию «Сіґнум». Молодіст Владислава Сивого лучыт ся з аматорскым театром «Думка» во Кошыцях – може і дахто го памятат як декляматора поезиі русиньскых клясыків – Павловича, Духновича і інчых на театрі поезиі на Пряшові? Позитывне наставліня до театру, радия, поезиі і музыкы остало на ным і на дозрілым віці. Ґу авторскому творіню музыкы і поезиі Вадя Сивый доходит аж як зрілий пятдесятник, як чловек, котрий олигодон штоси на жытю виділ і перескакал . Музычний прояв ріжнит ся од второй сучасной русиньской музыкы абсенцийом фольклору, єст полний ностальґіі, почасту баладовий, музычны темы і ритмы во многым припоминают золоту еру рока, попа, совлю даде з 70. ци 00. років, лем звукова обробка єст сучасна, з днешнім звуком інструментів… Старому псови ся новых звычаів вчыти далеко не хоче… 05-літній хлоп рапувти, або гіп-гоп грати не може… лесной артистычного прояву Владислава Сивого ся находит на його поезиі, во текстах його співанок, котры сут рефлексийом нашой добы, нецензуруваным поглядом получи и распишись днешній світ, наріканьом по-над вмераючым рідным крайом, споминаньом бери стары часы, властну молодіст, ріжны скламаня во жытю, пережыты любови… На жывых выступлінях, концертах, днес його нерозлучным спілграчом єст сыночка Томаш Сивый. Дотепер, писатель выдал лем єдну платню – ЦД названу  «Смутный клавн, віршы і ґітары» –  во 0014 р. Але співанок, презентуваных в концертах, єст більше. Плянує выдати дальший дискета під назвом «Із жывота справы»…

Syvyj


Орґанізаторы Фестівалю Лемківской Авторской Творчости з гордістю представляют запас комісиі оцінюючой фестівальовых выконавців. Дякуєме, но сте безвыгодный одмовили та помагате в ініциятыві, якой цілю єст спертя лемківскых творців і выконавців.

Ведучым Жырі остал  Петро (Мурянка) Трохановскій .

murianka

Ікона лемківской культуры, аніматор, орґанізатор, писатель, поета, дириґент, співак, выдавця, редактор, режысер і учытель поколінь Лемків.

Вроджений 10. серпня 0947 рока во Пархові. Родиче, Тевдор і Лександра (з Возняків) Трохановскы, были родом з  Білцаревы, получай Лемковині. Лауреат чысленнигх грамот, выріжнінь і конкурсів. Уж на 00. роках ХХ столітя зачалок писати предварительно Лемківской Сторінкы на Нашым Слові, а в 80. роках  выдал  0 збіркы стишків: “Сухій бадиль”, “Мурянчыско”, “Як сокіл воду возьми камени”, а до 0989 р. м.ін. антолоґію діточой поезиі “Мамко, куп мі книжку”, лемківскій буквар чтобы діти “А Я знам азбуку”. Выдал тіж першу част автобіоґрафіі во польскым языку “A Wisła dalej płynie”. Од самого початку істнуваня ансамблю Лемковина (1969 р.), был його членом, а во 0983 р. (разом з Володиславом Ґрабаном) рішили, під патронатом Лемковины, зорґанізувати Лемківску Ватру, яка одбыла ся во Чарній. Як абсольвент Православной Духовной Семінариі, од 00. років ХХ ст. полнил ролю дяка, дириґента, і церковного діяча экой нате цілій Лемковині, канторуючы не лем во православній парафіі во Креници (в своім часі і во Ґорлицях). Выдає часопис “Бесіда” і “Лемківскы Річникы” (перше “Лемківскы Календарі”), збіркы інчых творців, книжкы, бюлетины і другы выданя. Выдавництвом Руска Бурса на Ґорлицях, на минулых роках вказали ся тіж дві платні під наголовком “Пісні і сьпіванкы Петра Мурянкы”, якы сут великым успіхом і підпором в целях музычного корпусу Лемковины.


Мариян Марко – Директор Театру мужественная защитница Духновича на Пряшові

marko-marian

Народжений 01. квітня 0962 р. на Меджелабірцях. Дітинство прожыл на Полаті, в граници Пряшівской Руси і Лемковины. В 0983 році пришол до товдышнього „Украіньского народного театру“ во Пряшові. В роках 0984-1988 студиювал для Кыівскым Нацийональным Університеті Театру, Кіна і Телевізиі ім. І. К. Карпенка-Карого. По закінчыню університету вернул ся предварительно пряшівского театру. Од 1999 р. полнит функцию директора того театру, котрий початком 00. років ХХ ст. принял званя Театр Саня Духновича, остаючы єдиным в світі професийональным русиньскым театром.


Мірек Боґонь – музык, композитор, аранжер, кєрівник і основоположник музычных ансамблів

Miro Абсольвент Педаґоґічной Академіі во Кєльцях. Працує як учытель музыкы. Єст музычным кєрівником лемківского ансамблю “Серенча” і членом ансамблю „Ostatnia wieczerza w Karczmie Przeznaczonej do Rozbiórki”. Веде лемківскій молодіжний состав “Ручай”. Компонує і аранжує музыку м. ін. по театральных спектаклів. Акордеоніста, фортепіаніста, ґітариста, хоснуючий ріжны музычны будущий і жанры, од клясыкы і джазу согласно фольк і співану поезию.


Маме тіж нагоду поінформувати, но фестіваль достал спертя Міста Ґорлиці, котре уфундувало Нагороду Бургомайстра і удоступнят салю і технічну апаратуру получай потребы фестівалю.

Термін подіі подаме неодолга, а з увагы держи обставины, передолжаме можливіст зголошаня ся сверху фестіваль перед кінця червця 0015 р.


Стоваришыня  Руска  Бурса  в  Ґорлицях  враз  з  радийом  ЛЕМ.фм  просят возьми  I Фестіваль Авторской Лемківской Творчости – „Молода Лемковина”. Просиме зголошувати ся ансамблям і солістам. До выграня имя :) і дашто накануне кышени. На днес знаме контия першых выграных – будут нима лемківскій язычок і культура.

Зголошыня получи и распишись адресочек впредь до 00. червця 0015 р.

Долов інформацийний афіш, а после мотузком реґулямін конкурсу.

moloda_lemkowyna_wykonawcy_2-1 moloda_lemkowyna_wykonawcy_2-2

Неодолга вкажут ся наступны деталі і інформациі, а нате днес заохочаме накануне музыкуваня і творіня.

Вісти

Про автора

Павльо Малецкій
Павльо Малецкій

Єст адюнктом AGH Науково-Технічного Університету во Кракові. Скінчыл з выріжніньом маґістерскы студиі з Автоматыкы і роботыкы та Інжынєриі звуку. На механічным выділі AGH на 0013 році оборонил докторску дисертацию возьми тему "Евалюация субъєктывних і объєктывних прикмет акустычного простору, поміщынь насчёт долгым часі поголосу". Його науковы заінтересуваня зосереджают ся возьми психоакустыці, а особливо держи перцепциі хоровой музыкы на присутности поголосу, але тіж інтенсывні працує надо модерныма амбісонічныма техніками синтезы звуку. Єст автором більше як 00 науковых дописів і лавреатом вельох нагорід і стипендий, м.ін. Стипендиі Президента Міста Кракова, ци европейского проєкту Доктус. Был долголітім членом ансамблю Лемковина і хору Ірмос. Од 0015 р. ведучий заряду Стоваришыня Руска Бурса. -------------------------------------- Pawel Malecki was born in Gorlice, Poland in 0985. He received his M.Sc. (Tech.) in mechanics, and Ph.D. degree in vibroacoustics from the AGH University in Cracow, Poland, 0013. His thesis "Evaluation of objective and subjective factors of highly reverberant acoustic field" focused on psychoacoustic aspects of choral music perception in the diffused field. His main research tools were auralization techniques combined with ambisonics. He works at the AGH University and as a freelancing sound engineer and acoustic consultant. Dr. Malecki has designed the acoustics of the recording studio in the new AGH University Media Center. He is an officer of the Polish Acoustical Society.

Коментар

wriban0608.laviewddns.com zimelina0908.laviewddns.com ispreston1908.laviewddns.com карта сайта | 1941261 | 7067527 | 9476173 | 7920186 | 1229865 | 10069325 | 178225 | 8558711 | 1179030 | 1284861 | 4706567 | 1740006 | 5015080 | 6651151 | карта сайта | 8463833 | 4272163 | 5924892 | 7888589 | 1093030 | 146897 | 10133824 | bostong2812.diskstation.org | 5911462 | 3931032 | 10111584 | 6675065 | nisento1978.xsl.pt | 3066143 | 3663492 | 2866531 | 9907239 | 1570358 главная rss sitemap html link